Форпост біля греблі: «Нас єднає рідна земля і Збройні сили України»
Статтi | | 1,032 | Автор: Олена Зеленіна
Колаж Олени Зеленіної.
«Це нас єднає — наш рідний Печенізький край, праця пліч-о-пліч із захисниками. Випробування війною ніхто з нас раніше не проходив, але вистачає і єдності, і патріотизму, і віри в перемогу» говорить Олександр Гусаров, начальник Печенізької селищної військової адміністрації.
За останні роки назва Печенізької громади Харківської області у зведеннях новин здебільшого з’являється поруч із тривожним словосполученням «чергова атака ворога».
Мальовничі куточки біля водосховища, де колись любили відпочивати тисячі харків’ян, нині стали небезпечною зоною.
В ефірі спільного проєкту Харківського прес-клубу та мережі «Громада Груп» «Голос громади» керівник Печеніжчини Олександр Гусаров відверто розповів журналисту Олександру Швецю про те, як прифронтова територія протистоїть щоденним викликам, виживає під обстрілами та готується до чергової воєнної зими.
«Сільгоспвиробники — це наші герої»
Сільське господарство Печеніжчини опинилося під прицільним тиском ворожих ракет та дронів. Окупанти цілеспрямовано нищать господарські двори, ангари із зерном та техніку.
Лише на минулому тижні майже зруйновані два наші сільгосппідприємства, по яких завдано як ракетних, так і шахедних ударів. І ворог це продовжує робити. Наші аграрії працюють під постійною загрозою ударів FPV-дронів і «Ланцетів», які баражують над полями. Сільгоспвиробники — це справжні герої, які в таких умовах збирають врожай та проводить посівну кампанію просто зараз.
Попри те, що поля, які піддалися безпосередньому мінуванню у 2022 році, спеціалісти вже розмінували, ключовою небезпекою залишаються нерозірвані БПЛА, які падають безпосередньо на угіддя. Загрози доводиться ліквідовувати в точковому екстреному порядку спільно з саперами.
Релокація фермерів
та проблеми із житлом для ВПО
Печенізька громада не лише тримає власну оборону, а й стає прихистком для людей та бізнесу із сусідніх територій (зокрема Куп’янського району та Старосалтівської громади).
До нас релокувалися сільгосптоваровиробники з Куп’янського району разом із тваринництвом. Ми розмістили їх на території одного з наших фермерських господарств. Надаємо ділянки, щоб вони могли заготовити сіно для худоби, залучаємо їх до грантів. Дякую нашим фермерам, які тепло прийняли колег. Частину працівників вони привезли із собою, а частину залучають із нашого місцевого населення.
Водночас гостро стоїть питання розселення переселенців. За словами Олександра Гусарова, у громаді шукають юридичні механізми, аби переобладнати незадіяні муніципальні приміщення під гуртожитки для ВПО за участю державних програм.
«Кожна хата — родинний островок стійкості»
Підготовка до опалювального сезону 2026–2027 років проходить у режимі максимальної мобілізації ресурсів. Відсутність стабільного електропостачання та загроза тривалих блекаутів — головний виклик для цивільних.
У сільській місцевості стійкість вища, ніж у містах, бо майже в кожній хаті є альтернативне опалення. Постійно спілкуюся з людьми про підготовку. Багато хто тримає птахівництво — ми шукаємо партнерів, які допомагають із кормами. Через благодійні фонди залучаємо цільову зимову допомогу (від 10 800 до 19 400 грн) для купівлі дров, адже дрова зараз дуже дорогі. Тому дійсно можна сказати: кожна наша сільська хата — це родинний островок стійкості.
Крім того, у громаді діють офіційні Пункти Незламності, а в старостатах облаштовано міні-осередки з генераторами, зв'язком, можливістю зарядити гаджети та запасом питної води і гарячих напоїв.
Об'єкти критичної інфраструктури та комунальні підприємства поступово переводять на сонячну генерацію та оснащують потужними дизель-генераторами.
Дистанційне навчання та загроза евакуації
Безпековий чинник повністю продиктовує умови життя громади.
Ми готували одну зі шкіл до змішаної форми навчання — офлайн та онлайн. Але останнім часом безпекова ситуація погіршилась, тому ухвалили рішення проводити навчальний рік виключно в онлайн-режимі, щоб унебезпечити наших дітей від лиха.
Щодо можливої евакуації, очільник громади зазначив, що наразі про неї мова не йде, однак алгоритми дій повністю відпрацьовані: розгорнуті транзитні пункти, налагоджена координація з обласною владою та підготовлено комунальний транспорт на випадок найгіршого сценарію.
Партнерська допомога замість бідного бюджету
Через війну та руйнування економіки власний бюджет громади залишається незначним, тоді як витрати на оборону та ЗСУ постійно зростають. Балансувати вдається за рахунок міжнародної підтримки.
За минулий бюджетний рік ми залучили додатково від міжнародних партнерів допомоги на суму 97,7 млн грн. Це суттєва підтримка — на відновлення водогонів, критичну інфраструктуру, обладнання. Перед партнерами ми повинні бути прозорими, підзвітними та гнучкими.
Активно працює і внутрішня взаємодопомога в межах всеукраїнського проєкту «Пліч-о-пліч».
Печеніжчині допомагає Кацюбинська громада Київської області, а також громади Вінниччини та Житомирщини (Коростень). Вони надсилають будматеріали після прильотів та приймають дітей з прифронтової смуги на оздоровлення.
…Олександр Гусаров керує Печеніжчиною вже понад шість років — спочатку як обраний голова, а з кінця 2022 року — як начальник військової адміністрації. На запитання про фізичну та ментальну втому відповідає стримано, але впевнено:
Випробування війною ніхто з нас не проходив. Буває і фізична, і психологічна втома, але плани не змінилися: я із громадою буду до кінця війни. А після перемоги та справедливого миру — подивимось.
Дивіться та слухайте наш ефір:
Читайте також:
Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі.
Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом.
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз